Науковий журнал Інституту археології НАН України
електронна версія
    головна / ukr / rus / eng
Передплата | Розповсюдження | Видавництво

 

Зміст та анотації до журналу "Археологія" № 2/2003

Вітаємо з високим званням!

Статті
КОТОВА Н.С. Періодизація та хронологія Азово-Дніпровської культури
ПОЛИН С.В. Про пограбування скіфських курганів в районі Чортомлика
ЗУБАР В.М. Сармати, населення Таврики і Херсонес в I ст. н. е.
ІВЧЕНКО А.В. Поява гунів у Північному Причорномор’ї
КРАСИЛЬНИКОВА Л.І. Вогнища і печі в спорудах хазарського часу зі Степового Подонцов’я

Публікації археологічних матеріалів
СМІЛЕНКО А.Т. Поселення етулійського типу в Подунав’ї
МОГИЛОВ О.Д. Деталі кінського спорядження у пам’ятках Західноподільської групи скіфського часу
МАЙКО В.В. Кирк-єрський клад XV ст. (попереднє повідомлення)

До історії стародавнього виробництва
БОЛТРИК Ю.В., ВОЗНЕСЕНСЬКА Г.О., ФІАЛКО О.Є. Залізний кинджал із Трахтемирівського городища
ПАНЬКОВ С.В., МАНІЧЕВ В.Й., НЕДОПАКО Д.П. Нові техніко-технологічні дослідження залишків стародавньої чорної металургії та металообробки в околицях с. Синиця
ГОРБАНЕНКО С.А. До історії тваринництва у слов’ян на території Дніпровського Лівобережжя останньої четверті І тис. н. е.

Нові відкриття і знахідки
ІВАНОВА С.В., ПЕТРОВА К.А, БУДИКІН І.А. Найдавніший кам’яний якір з поселення Грибівка
МАГОМЕДОВ Б.В. Фібула з виїмчастими емалями з Великої Снітинки

Хроніка
ЗАЛІЗНЯК Л.Л., ЯКОВЛЄВА Л.А., ГАВРИЛЕНКО І.М. Міжнародна конференція “Гінцівська стоянка та проблеми кам’яного віку України”
КОЛЕСНИКОВА В.А. Нові надходження до наукової бібліотеки Інституту археології Національної Академії наук України

Пам’ять археології
ЛЯШКО С.М. Про участь В.Ю. Данилевича у підготовці та роботі ХІІ Археологічного з’їзду в 1902 р. у Харкові

На допомогу вчителеві
БРЕЖКО О.В. Біомолекулярні методи вивчення фітогенезу у формуванні нових наукових концепцій походження Homo sapiens

Наші автори
Список скорочень


Н.С. Котова

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТА ХРОНОЛОГІЯ АЗОВО-ДНІПРОВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

У статті на основі нових радіовуглецевих дат відкореговано періодизацію та хронологію азово-дніпровської культури.

С.В. Полін

ПРО ПОГРАБУВАННЯ СКІФСЬКИХ КУРГАНІВ В РАЙОНІ ЧОРТОМЛИКА

Подано аналіз пограбування Чортомлика та навколишніх курганів. Особливу увагу приділено історії пограбувань XIX - початку XX ст. Уперше опубліковано лист етнографа П. Рябкова 1910 р. з характеристикою грабіжників, методів та масштабів їхньої роботи в районі кургану Чортомлик.

В.М. Зубар

САРМАТИ, НАСЕЛЕННЯ ТАВРИКИ І ХЕРСОНЕС У I ст. н.е.

У статті розглянуто характер сарматських міграцій на Таврійський півострів протягом I ст. н. е. і наслідки цього процесу для пізньоскіфського населення, а також Херсонеса Таврійського.

А.В. Івченко

ПОЯВА ГУНІВ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї

Статтю присвячено висвітленню шляхів, якими гуни проникали до Північного Причорномор’я. Зроблено спробу пошуку відповідностей між схемою, яка була розроблена на основі аналізу писемних джерел, та наявним археологічним матеріалом, зокрема поховальними пам’ятками. Останні на території Північного Причорномор’я та Криму поділяють на дві групи, що, можливо, має у своєму підґрунті етнічні чинники.

Л.І. Красильникова

ВОГНИЩА І ПЕЧІ В СПОРУДАХ ХОЗАРСЬКОГО ЧАСУ ЗІ СТЕПОВОГО ПОДОНЦОВ’Я

Типологічні й хронологічні відмінності будівель хозарського періоду визначаються не лише їх функціональністю чи конструктивністю, а й ознаками, що стосуються інтер’єру кожного окремого приміщення. Враховуючи такі, здавалося б, мало значущі деталі, як, наприклад, господарські ями, лежанки, вогнища, печі, що входили до складу інтер’єру будівель або прибудов до них, деякі дослідники цілком справедливо включили їх до ознак, що визначають тип, этносклад, хронологію поселень і жител.

А.Т. Сміленко

ПОСЕЛЕННЯ ЕТУЛІЙСЬКОГО ТИПУ В ПОДУНАВ’Ї

У статті опубліковано матеріали поселення і визначено його етнокультурну належність. Автор поділяє думку тих дослідників, які зараховують пам’ятки етулійського типу до старожитностей венедів.

О.Д. Могилов

ДЕТАЛІ КІНСЬКОГО СПОРЯДЖЕННЯ У ПАМ’ЯТКАХ ЗАХІДНОПОДІЛЬСЬКОЇ ГРУПИ СКІФСЬКОГО ЧАСУ

Статтю присвячено публікації й аналізу деталей кінського спорядження з території Західноподільської групи скіфського часу. Виділено основні типи деталей вузди. Подано їх хронологічну атрибуцію.

В.В. Майко

КИРК-ЄРСЬКИЙ СКАРБ XV СТ. (ПОПЕРЕДНЄ ПОВІДОМЛЕННЯ)

20 березня 2002 р. під час проведення археологічних досліджень біля входу, що веде до гідротехнічної споруди, співробітники центру спелеотуризму «Онікс-Тур» м. Сімферополя на глибині 45 см від рівня сучасної денної поверхні знайшли скарб. Він налічував 4259 срібних, 1 мідну та 30 золотих монет, а також срібну накладку.

Ю.В. Болтрик, Г.О. Вознесенська, О.Є. Фіалко

ЗАЛІЗНИЙ КИНДЖАЛ ІЗ ТРАХТЕМИРІВСЬКОГО ГОРОДИЩА

У статті розглянуто кинджал, знайдений 2000 р. під час дослідження ділянки оборонної споруди Трахтемирівського городища. На основі широкого кола наведених аналогій та супутніх артефактів автори датують знахідку в межах першої чверті VI ст. до н. е. Отже, ця знахідка дає змогу уточнити час атаки скіфів на Трахтемирівське городище.

С.В. Паньков, В.Й. Манічев, Д.П. Недопако

НОВІ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛИШКІВ СТАРОДАВНЬОЇ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ ТА МЕТАЛООБРОБКИ В ОКОЛИЦЯХ с. СИНИЦЯ

Статтю присвячено висвітленню результатів фізико-хімічних досліджень пам’яток залізодобування та обробки заліза пізньозарубинецького часу (Уманський центр екстенсивної чорної металургії, поселення та ковальсько-металургійний центр Синиця), що дає змогу уточнити період їхнього існування, хід процесу отримання сиродутного заліза в давнину, його вплив на навколишнє середовище та поставити питання щодо належності певних осередків Уманського центру залізодобування мешканцям поселення поблизу с. Синиця.

С.А. Горбаненко

ДО ІСТОРІЇ ТВАРИННИЦТВА У СЛОВ’ЯН ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ДНІПРА ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ І ТИС. Н. Е.

У статті розглянуто відомі нині археозоологічні матеріали волинцевсько-роменського періоду. На основі цих матеріалів зроблено спробу відтворити склад стада.

С.В. Іванова, К.А. Петрова, І.А. Будикін

НАЙДАВНІШИЙ КАМ’ЯНИЙ ЯКІР З ПОСЕЛЕННЯ ГРИБІВКА IV

У статті розглянуто кам’яний якір та вироби з глини з поселення Грибівка IV у Північно-Західному Причорномор’ї.

Б.В. Магомедов

ФІБУЛА З ВИЇМЧАСТИМИ ЕМАЛЯМИ З ВЕЛИКОЇ СНІТИНКИ

Фібули з хрещатим завершенням виступають етнографічною ознакою окремого племені у складі слов’ян київській культури. На межі III-IV ст. унаслідок зміни населення деякі прикраси потрапляють на черняхівські пам’ятки.

С.М. Ляшко

ПРО УЧАСТЬ В.Ю. ДАНИЛЕВИЧА У ПІДГОТОВЦІ ТА РОБОТІ ХІІ АРХЕОЛОГІЧНОГО З’ЇЗДУ В 1902 Р. У ХАРКОВІ

Публікацію присвячено 100-річчю XII Археологічного з’їзду в Харкові та участі в ньому В.Ю. Данилевича (1872-1936).

О.В. Брежко

БІОМОЛЕКУЛЯРНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ФІЛОГЕНЕЗУ У ФОРМУВАННІ НОВИХ НАУКОВИХ КОНЦЕПЦІЙ ПОХОДЖЕННЯ HOMO SAPIENS

У статті висвітлено останні досягнення генетики, які зробили переворот у науці щодо походження людини.

наверх