Таращанський археологічний клуб «Невріда» при районному ЦТДЮ протягом багатьох років здійснював розвідки археологічних пам’яток у Середньому Пороссі. Багато поселень переважно скіфського й ранньослов’янського часів виявлено біля с. Лук’янівка Таращанського р-ну Київської обл. В урочищі Перців Яр на північний схід від села було відкрито декілька поселень різних періодів скіфського часу1. На західній околиці села в урочищі Прогін знайдено скупчення поселень черняхівської культури. Урочище Прогін - це стара балка з м’якими формами рельєфу та опрісненим тальвегом, у верхів’ї якої бере свій початок р. Кисілівка, права притока р. Рось. Урочище витягнуте в субширотному напрямку, у його верхів’ях уздовж схилів на чорноземах було відкрито чотири поселення черняхівської культури (рис. 1). Усі чотири поселення синхронні, займають приблизно однакову площу (250 Ч 300 м) й інтенсивно розорюються. Відстань між поселеннями 2-4 становить 200-400 м. До поселення 1 з півночі й північного заходу прилягали два поселення скіфського часу, які розміщувалися на схилах височини біля хут. Швайчиха с. Лесовичи.
Найбільш яскравий комплекс знахідок черняхівської культури походить із поселення 2, яке розташоване на відвершку, утвореному двома витягнутими в субмеридіональному напрямку ярами. Рівень горизонту, в якому відкрито комплекс знахідок, знаходиться на глибині 20-30 см від сучасної поверхні, здебільшого цей горизонт розораний. Культурний шар виражений нерівномірно, місцями його товщина сягає 0,5-1 м. На зораному полі простежуються скупчення глиняних уламків із відбитками лози (залишки наземних жител?), кістки тварин, у тому числі перепалені, уламки гончарного посуду. У південній частині поселення, ближче до опрісненого тальвегу яра, у великій кількості виявлено шматки склоподібної крусти та металургійні шлаки. На поселенні знайдено значну кількість побутових речей, зброї та прикрас, виготовлених із заліза, що дає змогу припускати наявність місцевого осередку металургійного виробництва.
Керамічні знахідки з поселення 2 представлені уламками посуду, виготовленого на швидкому гончарному крузі як з тонкого, так і з грубого тіста сірого та чорного кольору, рідше світло-коричневого лискування з тонковідлущеної глини. Це типовий набір посуду, характерного для черняхівського середовища, - горщики, глечики, кубки і миски. Стінки прикрашені валиками, врізними лініями або пролискованим сітчастим орнаментом (рис. 2, 1-6, 8-10). Трапляються також уламки горщиків із профільованими вінцями, вкриті світло-сірим ангобом (рис. 2, 2). Денця посудин мають кільцевий або плитчастий піддон (рис. 2, 8). До предметів імпорту належить уламок ручки світло-глиняної амфори (рис. 2, 16). У південній частині поселення знайдені також поодинокі уламки посуду попередніх часів: вкриті жовто-вохристим ангобом фрагменти посуду середньотрипільської культури (рис. 2, 11, 12), уламок ліпного горщика, прикрашеного під шийкою тонким валиком з рідкими пальцевими вдавленнями, що належить до ранньоскіфської доби (рис. 2, 17). До того самого часу, можливо, належить кам’яний розтиральник (рис. 2, 18). Знахідки трипільської та скіфської культур є звичайним явищем для поселень черняхівської культури вододілу Росі та Гнилого Тикича2.
Комплекс знахідок із заліза дуже різноманітний. Це насамперед знаряддя праці: велика кількість цілих і фрагментованих ножів із прямим та дугастим лезом (рис. 3, 6, 9, 11, 12, 15), тесло та тесло-долото (рис. 3, 1, 2), уламок скобеля (рис. 3, 16), бритва (рис. 3, 14), різці (рис. 3, 18, 19), пробійники (рис. 3, 10, 13). Речі побутового вжитку репрезентовані фібулами арбалетного та «військового» типу (рис. 3, 20-22), різноманітними пряжками - круглими, напівкруглими та прямокутної форми (рис. 3, 4, 24-28), плоским кільцем і пасковою пластиною (рис. 3, 3, 17). Зрідка траплялися також предмети озброєння: ціле вістря списа з круглою втулкою (рис. 3, 5), фрагмент втулки дротика та вістря черешкових стріл (рис. 3, 23-25). Окрім того, на поселенні знайдено фрагменти оселка підпрямокутної форми (рис. 2, 13), глиняне біконічне прясельце (рис. 2, 14), так звані жетони зі склоподібної маси чорного та білого кольору (рис. 2, 7). Місцеві жителі знаходили також на цьому поселенні римські монети. Одну з них було визначено В.О. Анохіним - це мідний асс, карбований у м. Вімінакий, що датується серединою ІІІ ст. н.е.
Отже, комплекс знахідок з поселення 2 не виходить за хронологічні межі середини ІІІ-ІV ст. н.е., за винятком, можливо, круглої пряжки, яку можна зарахувати до V ст. н.е.3.
Рис. 1. Топографічний план місцевості, на якій відкрито поселення (1-4)
Рис. 2. Знахідки з поселення 2: 1-6, 8-12, 14-17 - глина; 7 - скло; 13-18 - камінь
В.В. Романюк
V.V. Romanyuk
