|
Дослідження давньої кам’яної доби — найдавнішого періоду історії людства
здійснює відділи археології кам’яного віку, археологічний музей та відділ
археології Північно-Західного Причорномор’я. Основним змістом цих досліджень
є відтворення на основі вивчення палеолітичних, мезолітичних і неолітичних
пам’яток процесу господарського та культурного розвитку первісного населення
України і створення конкретно-історичних реконструкцій.
Ці концептуальні засади, визначені ще лідером вітчизняного палеолітознавства
академіком П.П.Єфіменком, були розвинуті цілою плеядою визначних українських
археологів-первісників: С.М.Бібіков — фундатор палеоекономічного моделювання
в археології, І.Г.Шовкопляс — автор унікальних реконструкцій пізньопалеолітичних
жител з кісток мамонта, В.М.Даниленко і Д.Я.Телегін, котрим належить розробка
загальної концепції етно-культурного складу мезолітичного та неолітичного
населення України, Ю.Г.Колосов, з ім’ям якого пов’язане вивчення кримського
палеоліту. Одним з найвизначніших відкриттів останнього століття в первісній
археології є відкриття В.М.Гладіліним палелітичної стоянки Королеве у Закарпатті.
Королеве стало школою палеолітознавства для наступних поколінь українських
археологів: саме тут проходив процес формування школи В.М.Гладиліна (Л.В.Кулаковська,
Ю.В.Кухарчук, В.І.Ткаченко, В.І.Усик та ін.).
Значний внесок у вивчення доби кам’яного віку зробили М.Я.Рудинський,
О.В.Добровольський, О.П.Черниш, В.Н.Станко, Л.Л.Залізняк, С.В.Смирнов,
В.М.Непріна, М.І.Гладких. Іх дослідження значно розширили джерельну базу,
що дало змогу на новому фактологічному рівні охарактеризувати господарство,
побут, культуру і соціальний лад первісного суспільства, з’ясувати характер
житлової забудови в палеоліті, виділити окремі археологічні культури та
культурно-історичні області, простежити процес переходу людності України
від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. |
| Нові дослідження відділу кам’яного віку охоплюють широкий спектр теоретичних
і практично-реконструктивних тем, таких як пізнавальні можливості археології
у створенні міждисциплінарної теорії антропогенезу і генезису трудової
діяльності та засобів праці (С.В.Смирнов); вплив природного й соціального
факторів на характер виробничої діяльності в палеоліті (В.М.Степанчук,
О.О.Кротова); основні тенденції розвитку палеолітичних технологій, час
їх виникнення та шляхи поширення на території України (Ю.В.Кухарчук, В.М.Степанчук).
Проблема взаємодії пізньопалеолітичних культур півдня й півночі — оріньякських
і граветських — вивчається у відділі цілим рядом фахівців (Л.Л.Залізняк,
О.О.Кротова, Д.Ю.Нужний, В.Ю.Коен, О.О.Яневич), що дає можливість дослідити
її в комплексі. Суттєвий вклад в удосконалення методики реконструкції етнокультурних
процесів у кам’яну добу зробив провідний науковий співробітник відділу
Л.Л.Залізняк, в кількох монографіях якого подається широка картина виробничої
діяльності й побуту пізньопалеолітичних і мезолітичних мешканців України.
Первісне мисливство вивчається на широкому археологічному матеріалі, з
залученням етнографічних даних (Л.Л.Залізняк, О.О.Кротова). Проведені значні
експериментальні дослідження з відтворення й застосування мисливської зброї
мезолітичного населення (Д.Ю.Нужний). Під кутом зору схожості й відмін
успішно досліджується художня творчість палеолітичних мисливців України
й Західної Європи (Л.А.Яковлева). Зроблено висновок, що палеолітичне мистецтво
України хоча й відзначалося специфічними композиційними прийомами та засобами
реалізації але сповідувало одні й ті ж мистецькі ідеали. |
|
|
Однією з характерних сучасних тенденцій є все більш активне входження
співробітників відділу у європейський науковий простір. Про це, окрім участі
в численних міжнародних конференціях, красномовно свідчить, зокрема, той
факт, що в останні роки значна частина віддільських наукових праць друкується
у виданнях далекого зарубіжжя. Звичайним явищем стає співпраця у міжнародних
дослідницьких програмах (Л.Л.Залізняк, Ю.Г.Колосов, В.М.Степанчук, Л.А.Яковлева,
О.О.Яневич), наукове стажування за рубежем (В.Ю.Коен, Ю.В.Кухарчук). |