21.06.2010 р. я звернувся до Президента України з проханням вивести мене зі складу „Громадської гуманітарної ради”. Виклав і причини, які змусили мене до такого кроку. Минуло понад півмісяця, але жодної реакції від адміністрації Президента я не отримав. Це ще одне свідчення на користь прийнятого мною рішення: у моїх „консультативних порадах” потреби не має. Оскільки я не впевнений, що мій лист дійшов до адресата, оприлюднюю його через сайт Інституту археології НАН України.
Шановний Віктор Федорович!
Звернутися до Вас мене змусили два президентські акти, що були вчинені в останній час. Це вето на Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів про охорону культурної спадщини", яке відкриває шлях до приватизації землі фізичними особами без попередньої археологічної експертизи, а отже і до нищення пам'яток, а також Указ № 682/2010 "Про відзначення 1000-річчя заснування Софійського собору", що легітимізує абсолютно абсурдний, не заснований на жодному писемному джерелі, висновок працівників Софійського історико-архітектурного заповідника про заснування собору в 1011 р.
Мені здавалося, що появі подібних актів мусили передувати консультації зі спеціалістами, у тому числі і зі мною, як директором Інституту археології НАН України і науковцем, який від 60-х років XX ст. займається проблемами хронології Софії Київської і є автором єдиної в Україні монографії "Ярослав Мудрий". Тим більше, що я ще й член "Громадської гуманітарної ради" з консультативно-дорадчими функціями при Президенті України.
Як виявляється, консультуватися зі мною ніхто й не думав. З огляду на це, вважаю подальше своє перебування в названій раді недоцільним і прошу Вас, шановний Віктор Федорович, вивести мене з її складу.
З повагою,
Директор ІА НАН України
академік НАН України П.П.Толочко
